Чому затягується прозорий конкурс з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хто затягує проведення прозорого конкурсу та з якою метою?

Чому затягується прозорий конкурс з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хто затягує проведення прозорого конкурсу  та з якою метою?
131792 ПЕРЕГЛЯДІВ

21.12.2020 на Інтернет ресурсі за посиланням з’явилася публікація Олени Щербан – юристки і заступниці виконавчого директора Центру протидії корупції під назвою «Обрання ключового антикорупційного прокурора країни: Чому затягування прозорого конкурсу може бути вигідне Зеленському».

Чи дійсно це так, та хто затягує проведення прозорого конкурсу ми вирішили навести у даній публікації. Опрацювання публікацій в Інтернет ресурсах та огляд прямих трансляцій засідання Комісії дали можливості дійти абсолютно протилежних висновків ніж зазначені у публікації Олени Щербан.

Законом України «Про прокуратуру» передбачено, що організацію та проведення конкурсу здійснюється конкурсною комісією яка складається з 11 членів: 7 призначає парламент, а 4 членів визначаються Радою прокурорів.

У вересні Верховна Рада призначила свою квоту в конкурсну комісію з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Призначення членів комісії за квотою парламенту супроводжувалось цілим рядом медійних публікацій з метою дискредитації членів комісії та зриву голосування у парламенті. Кому це вигідно можна зробити висновок виходячи із змісту ч. 2 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру», якою передбачено, що у разі якщо протягом трьох місяців з дня призначення до складу комісії представників Радою прокурорів України Верховна Рада України не призначить в установленому порядку жодної особи, комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб.

Тобто, проведення конкурсу в такому випадку покладається на 4 членів комісії делегованих Радою прокурорів України.

Якщо про членів комісії визначених Верховною Радою України свої публікації здійснювали різні видання, то  члени комісії визначені Радою прокурорів України залишились поза увагою засобів масової інформації.

Що ж відомо про цих 4 членів комісії визначених Радою прокурорів України, які їх заслуги по боротьбі з корупцією в Україні, та хто їх делегував на затвердження Раді прокурорів України?

Із відкритих джерел інформації відомо, що представниками Ради прокурорів України стали Роман Куйбіда, Нона Цоцорія, Дргаго Кос, Томас А. Файрстоун.

Чи відповідають вказані особи критеріям Закону важко сказати, адже вказані особи не мають суспільного авторитету в Україні, не відомі українському суспільству своєю боротьбою з корупцією в Україні. Також не відома громадянам України ні їх ділова репутація ні професійні чи моральні якості, адже 3 із них є іноземцями і не відомі взагалі громадянам України. Також важко оцінити і доброчесність вказаних членів комісії, оскільки в силу закону України «Про запобігання корупції» останні не подавали декларації про свої доходи, на відмінну від 7 членів комісії делегованих Верховною Радою України.

Хто делегував даних 4 осіб на затвердження Раді прокурорів України питання залишається не відомим, однак на наше переконання точно не обійшлося без зовнішнього впливу.

Досить дивним виглядає визначення Радою прокурорів України до складу конкурсної комісії  осіб,  які не мають жодних заслуг по боротьбі з корупцією в Україні, причому 3 із них  іноземців. Невже серед прокурорської спільноти не знайшлось фахівців відомих боротьбою з корупцією? Звісно є, однак це точно не вигідно особам, які намагаються здійснити контрольований конкурс, щоб протягнути своїх кандидатів на адміністративні посади в САП.

Проведення  честного і прозорого конкурсу на адміністративні посади в САП — основна вимога міжнародних партнерів, однак проведення саме такого конкурсу є під загрозою.

Хто ж намагається зірвати прозорий конкурс та кому це вигідно?

Аналіз он-лайн засідань Комісії свідчить, що метою членів комісії за квотою Ради прокурорів України є не сприяння проведенню прозорого конкурсу, а безпосередній вплив на контрольоване визначення переможців конкурсу. З метою реалізації впливу зазначені представники Ради прокурорів України ініціювали прийняття рішень за квотним принципом, який передбачає обов’язкову підтримку будь-якого рішення щонайменше 2 представниками від Ради прокурорів. Свою позицію останні мотивували необхідністю врахування їх думки. Хоча за нашим переконанням це не, що інше як необхідність контрольованого впливу на результат конкурсу.

В свою чергу представники парламентської квоти Катерина Коваль, Олена Бусол, Андрій Гуджал, Євген Соболь, Богдан Романюк наполягали на тому, аби рішення ухвалювалися простою більшістю, що дасть можливість конструктивного прийняття рішень та швидкого запуску конкурсу.

Аналогічна процедура прийняття рішень була схвалена Конкурсною комісією з  відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у САП,  протоколом № 4 від 01.10.2015 року та застосована  під час проведення конкурсу у 2015 році.

Однак така пропозиція повністю не знайшла своєї підтримки з боку представників за квотою Ради прокурорів України і не дивно, адже їх метою за нашим переконанням є саме заздалегідь контрольований конкурс.

Розуміючи, що квотний принцип прийняття рішень не знайшов своєї підтримки серед членів комісії, іноземні представники покинули засідання комісії чим проявили не тільки зневагу до Конкурсу, а й до інших членів комісії (які прибули за сотні кілометрів до м. Києва). Порядок голосування й ухвалення рішень викликало бурхливе обговорення і на наступному засіданні комісії.  Не погоджуючись із ухваленням рішення простою більшістю голосів  члени Комісії за квотою Ради прокурорів України фактично почали ставити ультиматум іншим членам комісії  про залишення її засідань вразі не підтримки квотного принципу голосування, що спричинило б міжнародний скандал. Розуміючи негативні наслідки залишення комісії представниками Ради прокурорів України, квотний принцип голосування підтримали Катерина Коваль та Вячеслав Навроцький в результаті чого визначено прийняття рішень більшістю у  7 голосів, з яких щонайменше 2 голоси — це квота Ради прокурорів  і щонайменше 5 голосів — від представників Верховної Ради.

Завдяки цьому принципу важко зібрати кворум для засідання комісії (через хворобу двох членів комісії за квотою Верховної Ради України, різницю у часі із 3 іноземцями делегованими Радою прокурорів України, зайнятістю іноземців у інших справах яким вони надають більшої переваги), що безперечно призводить до перенесення засідань комісії, а слушні думки та ідеї спрямовані на забезпечення прозорого конкурсу безпідставно та без будь-якої мотивації не підтримуються так званими міжнародними експертами.

Аналіз трансляцій засідань  Комісії свідчить, що члени комісії за квотою Ради прокурорів України Нона Цоцорія та Томас А. Файрстоун фактично самоусунулись від роботи над Порядком проведення конкурсу та Методології оцінювання кандидатів, оскільки по даний час, ними не внесено і на засіданні комісії не озвучено жодної пропозиції до Порядку та Методології спрямованої на забезпечення прозорого Конкурсу попри цілу низку розбіжностей у тексті документу, які презентувалися Андрієм Гуджалом та були враховані комісією. Наведене підтверджує, що даних експертів не цікавить текст документів, а основною метою є не сприяння прозорому конкурсу, а забезпечення контрольованого конкурсу. Члени комісії за квотою Ради прокурорів України періодично залишають роботу в комісії, а Нона Цоцорія взагалі не відвідує останні засідання, що безперечно призводить до затягування конкурсу.

Інші члени комісії за квотою Ради прокурорів України під час засідань комісії підтримують безглузді ініціативи Робочої групи спрямовані на нівелювання прозорого конкурсу, а також блокують конструктивні ініціативи інших членів комісії спрямовані на проведення прозорого конкурсу.

Так, Робочою групою через голову Комісії запропоновано внести зміни до Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в частині виконання кандидатом практичного завдання упродовж 24 годин, надаючи результати його виконання безпосередньо під час співбесіди. Така ініціатива була підтримана членами комісії за квотою Ради прокурорів України Романом Куйбідою та Драго Кос на відмінну від членів комісії визначених Верховною Радою України Андрієм Гуджалом, Катериною Коваль, Оленою Бусол, Богданом Романюком, Євгеном Соболем.

В обґрунтування  своїх доводів Романом Куйбідою та Драго Кос зазначають, що це нормально коли кандидат має команду юристів, адвокатів, які можуть допомогти кандидату виконати практичне завдання. Кандидат має лише захистити виконане завдання на засіданні комісії під час співбесіди.

Такі ініціативи робочої групи та їх підтримка членами комісії за квотою Ради прокурорів України явно не спрямовані на проведення прозорого конкурсу та об’єктивне оцінювання кандидатів, оскільки виконання практичного завдання упродовж 24 годин ще й за межами установи де має проводитись конкурс повністю нівелює оцінювання професійних навиків саме кандидатів.

Зазначені обставини не можуть не розуміти експерти визначені Радою прокурорів України, а тому підтримка ними таких ініціатив може свідчити лише про те, що через такий порядок оцінювання практичного завдання намагаються протягнути конкретних кандидатів, які не мають високих професійних навиків та не зможуть конкурувати із дійсними професіоналами.

Про своє бажання проведення саме контрольованого конкурсу членами комісії за квотою Ради прокурорів України свідчить блокування Драго Кос ініціативи Андрія Гуджала щодо забезпечення прозорості тестування на знання законодавства та загальні здібності і навички. Останній пропонував формувати звіти із програмного комплексу особою, що забезпечувала проведення тестування із зазначенням дати, часу початку і завершення тестування, логіну кандидатів які проходили тестування, що унеможливлює втручання в процес тестування та виконання тестів за кандидата іншими особами та знімає спекуляції щодо не прозорості тестування.

Кому це вигідно, ще те питання.

Однією із загроз проведення прозорого конкурсу є оцінювання критерію доброчесності кандидатів шляхом голосування. За пропозицією членів комісії за квотою Ради прокурорів України таке оцінювання має здійснюватися на підставі обґрунтованих сумнівів в доброчесності кандидатів. Однак, останні не визначають за якими саме критеріями їх сумніви в доброчесності кандидата є обґрунтованими. Це дає можливість членам комісії без будь-яких пояснень, матеріалів чи даних не допустити кандидата до подальшої участі у конкурсі. Такий підхід спрямований на допуск до наступного етапу лише заздалегідь визначених кандидатів та не допуску будь-якого кандидата, що повністю нівелює прозорий конкурс.

В той же час ініціативи Богдана Романюка та Андрія Гуджала спрямовані на забезпечення прозорого оцінювання критерію доброчесності кандидатів, які грунтуються не на сумнівах, а на підставі фактичних даних, блокуються міжнародниками на засіданні комісії.

Кому це вигідно, можна зробити висновок із результатів  голосування на засіданні комісії.

Такі дії міжнародників у комісії, можуть свідчити про їх особисту зацікавленість, адже останні не підтримали ініціативи Олени Бусол щодо роботи в комісії на громадських засадах.  Не виключено, що за проведення саме контрольованого конкурсу та обрання заздалегідь визначеного кандидата члени комісії делеговані Радою прокурорів України планують отримають винагороду.

Досить дивним виглядає медійний супровід проведення конкурсу ГО «Центру протидії корупції» де автор в негативному світлі намагається виставити окремих членів комісії за квотою Верховної Ради України, які незгодні чи критикують думку членів комісії за квотою Ради прокурорів України.

Хто ж ці експерти з Центру протидії корупції, в чому полягає їх  професійність і де видно їх результати роботи.

В 2015 році представники ГО «Центру протидії корупції» входили до складу аналогічної комісії та обрали професійного та доброчесного керівника САП, однак ефективних результатів по боротьбі із корупцією від діяльності такого керівника суспільство чомусь не отримало, а діяльність керівника супроводжувалась низкою скандалів. Також представники  ГО «Центру протидії корупції» входили до складу і інших комісій в тому числі із обрання керівника НАЗК, однак ефективного результату роботи від вибору таких керівників чомусь ніхто не знає, окрім як складання протоколу про корупцію щодо представника вказаної громадської організації.  Чим викликаний такий інтерес ГО «Центру протидії корупції» до діяльності конкурсної комісії можна дійти висновку проаналізувавши лише декларацію автора публікації, яка від роботи в неприбутковій організації по боротьбі з корупцією за 2019 рік задекларувала дохід  у вигляді заробітної плати в сумі 848 196 грн.

І як тут не згадати про українську приказку «Хто платить гроші, той замовляє музику». А от хто платить, і хто у такий спосіб намагається вплинути на комісію, мають дати оцінку правоохоронні органи.

Теги: САП,спеціалізована антикорупційна прокуратура ,ОПЗЖ, Слуга народа,Генпрокуратура,Центр протидії корупції,Олена Щербан